«Федеральний уряд підтримує прийом пізніх переселенців»

BdV та BMI ведуть діалог щодо необхідних поправок до закону

«Федеральний уряд виступає за продовження прийому пізніх переселенців». Цією чіткою заявою Уповноважена Федерального уряду у справах переселенців та національних меншин Наталі Павлік  відкрила зустріч між BdV та BMI у Берліні 8 травня 2023 року. BdV звернувся з проханням про зустріч також для того, щоб поглибити результати бесіди між лідерами об’єднань та президентом Федерального адміністративного відомства Крістофом Веренкотте, яка відбулася 18 квітня 2023 року. Окрім Уповноваженої Павлік, у зустрічі взяли участь президент BdV д-р Бернд Фабріціус, голова Земляцтва німців із Росії, віце-президент BdV Йоганн Тіссен, профільний департамент міністерства та федеральний офіс BdV.

Відкритий і конструктивний обмін думками розпочався з огляду актуальних проблем у прийомі пізніх переселенців та спільного обговорення шляхів вирішення цих проблем - наприклад, через конкретизацію BVFG. Обидві сторони погодилися, що найбільш нагальним завданням є виправлення адміністративної практики щодо заяв на прийом, в яких так зване «Gegenbekenntnis» - тобто запис ненімецької етнічної приналежності в документах з держав колишнього Радянського Союзу – яке все ще присутнє на момент подачі заяв, призводить до відмови у визнанні пізнім переселенцем, незважаючи на німецьке походження та знання мови.    

Президент BdV Фабріціус висловив жаль з приводу актуальної ситуації, але привітав той факт, що профільний департамент BMI зараз працює над поправкою до закону щодо відкритих питань. Він висловив вдячність за запровадження мораторію, запропонованого також BdV, згідно з яким процедури подання заяв, в яких питання «Gegenbekenntnis» відіграє певну роль, будуть призупинені до законодавчого роз'яснення. Це дозволить уникнути подальших відмов.   

Метою роз'яснень в BVFG у цій сфері має бути встановлення того, що успішне виправлення «Gegenbekenntnis» з радянського періоду, яке колись існувало в минулому, або, в будь-якому випадку, серйозні зусилля щодо його виправлення повинні правильно оцінюватися як (відновлена) відданість німецькій національності і не призводити до подальшого відхилення обґрунтованих заяв на прийом.

Це також відповідає поглядам BMI, яке інтенсивно готує поправки до закону  і передбачає перспективу швидкого відновлення розгляду нині призупинених заяв після того, як правова ситуація зміниться. Також передбачалося забезпечити за допомогою процесуальних норм, щоб процедури, рішення по яких було прийнято негативно на підставі «Gegenbekenntnis», також могли бути відновлені після внесення змін до закону.

Прийом пізніх переселенців у зв’язку зі складними життєвими обставини

Фабріціус і Тіссен звернули увагу також на прийом пізніх переселенців з України та Росії у зв’язку зі складними життєвими обставини, що з огляду на триваючу війну, продовжує створювати складні виклики для постраждалих осіб. Важливим першим кроком став «період» у шість місяців, наданий постраждалим особам незабаром після початку війни, протягом якого спочатку вони могли зареєструватися відповідно до Закону про перебування і, таким чином, надати відсутні докази перед подачею заяви. Однак тепер стає очевидним, що цього періоду на практиці недостатньо для належного вирішення справи.

Багато постраждалих осіб, перебуваючи в особливому становищі біженців від війни і вже маючи статус тимчасового захисту-перебування в одній з країн Європейського Союзу (на підставі Директиви 2001/55/EG, у Німеччині - відповідно до ст. 24 Закону про перебування), не змогли ні надати необхідні документи, ні навіть прийняти тверде і відповідальне рішення про постійний переїзд до Німеччини.   

Тому Фабріціус попросив належним чином роз'яснити, що під час перебування за межами територій переселення через війну, насильство або переслідування, яке має лише тимчасовий характер, постійне місце проживання в кризовій зоні не вважається «покинутим», і що це тимчасове перебування, таким чином, не повинно впливати на подальший прийом пізніх переселенців. При цьому терміни, що застосовуються до статусу тимчасового захисту, також повинні застосовуватися до оцінки в процедурі прийому.

Таким чином - наприклад, за допомогою міністерського указу -  могли б бути використати всі можливості Закону про перебування і для заявників, які подали заяву на прийом пізніше. Відповідно до європейських норм, це передбачає «тимчасовий захист» терміном до двох років. Таким чином, виїзд із територій переселення через війну не впливатиме на право на прийом, щоб німці з України, наприклад, могли повернутися на батьківщину після війни, а потім прийняти рішення про виїзд без примусу і труднощів. За словами президента BdV, це дуже допоможе людям, які страждають від війни і яким загрожує втрата батьківщини.

Фабріціус і Тіссен запропонували, зважаючи на нагальність і складність питань, найближчим часом скликати засідання Консультативної ради переселенців при BMI. Обидві сторони погодилися продовжувати максимально прямий і конструктивний діалог як на найвищому, так і на робочому рівнях.