Вітальне слово з нагоди відкриття конференції «Баварія і Україна: політика, ідентичність та традиційний костюм»

Уповноважена уряду землі Баварія у справах переселенців та вигнанців, д-р Петра Лоібл

Шановні пані та панове, дорогі друзі,

Баварія та Україна - дружні країни. Нас пов’язує дуже багато — історично, культурно, а також в плані менталітету. Як і українці, ми, баварці, є вільнодумцями для яких свобода має центральне значення. Тож що може бути більш очевидним, ніж об'єднання зусиль наших двох країн? Вільна держава Баварія та Україна підтримують інтенсивні контакти не лише з моменту встановлення партнерства у 1990 році. Ні, вже незабаром після закінчення Другої світової війни Український Вільний Університет переніс свою штаб-квартиру до Мюнхена. Він був центром інтелектуального опору радянській владі і залишається академічною установою виняткової якості. Сьогодні Україна знову бореться за свою свободу. Цього разу - проти нового імперіалізму, того, що, як ми думали, ми подолали в Європі.

Занадто довго політика, а також наука й суспільство в Німеччині не розглядали Україну як суб’єкт її власної історії. Ми сприймали її, в буквальному сенсі слова, очима інших людей – а не своїми власними. Чому, наприклад, коли йшлося про осмислення німецького минулого та жахливих злочинів Третього Рейху у Східній Європі, не було акценту на тому, що ці злочини відбувалися не лише в Росії, але значною мірою також в Україні, Білорусі, країнах Балтії та в Польщі — на територіях, які Тімоті Снайдер свого часу назвав «Кривавими землями»? Таке ігнорування було історичною помилкою з фатальними наслідками. Адже це не дало нам помітити, як змінився світ, і як перед нашими очима знову оживають привиди XIX і XX століть.

В історії України було багато німців, які знайшли там новий дім. Для них простори України були землею можливостей. Часто тут були перспективи, яких вони не мали вдома – незалежно від того, чи йшлося про більший добробут і звільнення від податків, чи про бажання свободи віросповідання. Деякі оселялися на Волині чи Галичині, інші — на Чорноморському узбережжі. Варто також згадати переселенців з Франконії, які близько 250 років тому покинули свій дім на Майні, щоб знайти новий дім на Закарпатті. Всі вони - і їхні нащадки - до сьогодні формують спільноту українських німців і є ще одним важливим містком між нашими двома країнами. Те ж саме стосується і Земляцтва карпатських німців з України, яке у такій формі існує лише у нас в Баварії.

Німецьке населення в Україні, яке сьогодні налічує близько 30 000 осіб, також є темою цієї конференції. Семінар проходить під девізом - «Баварія і Україна: політика, ідентичність та традиційний костюм». Протягом трьох днів ви охопите широкий спектр тем - від політики до історії та культури. На вас чекають нові знання та несподівані відкриття, але, перш за все, багато хороших дискусій та яскравих вражень. У цьому полягає краса і збагачення таких заходів, як сьогоднішній, організований HDO та HSS. Я вже мала змогу супроводжувати деякі з них як Уповноважена, і завжди вважала їх дуже корисними для себе особисто.

Дякую за увагу!