Верховна Рада України ухвалила зміни щодо Європейської хартії: німецька мова продовжує отримувати підтримку та захист в Україні

3 грудня 2025 року Верховна Рада України прийняла Закон №14120 про внесення змін до низки законодавчих актів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

Метою Закону є приведення українського законодавства у відповідність до оновленого перекладу Хартії, підготовленого Міністерством закордонних справ України у січні 2024 року. Зміни торкнулися Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», Законів «Про національні меншини (спільноти) України» та «Про медіа».

Ключові нововведення:

• Уточнена офіційна назва документа: Європейська хартія регіональних або міноритарних мов.
• Оновлено перелік мов, щодо яких в Україні застосовується особливий режим підтримки та захисту відповідно до Хартії.

До переліку мов включено:
білоруську, болгарську, гагаузьку, іврит, ідиш, караїмську, кримськотатарську, кримчацьку, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румейську, румунську, словацьку, угорську, урумську та чеську.

Для німецької громади України ухвалення цього Закону підтверджує збереження чинних механізмів підтримки і захисту німецької мови в освіті, культурних ініціативах, медіа та охороні мовної спадщини.

Нижче публікуємо два актуальні інтерв’ю, що допомагають краще зрозуміти контекст застосування мовної політики в Україні:

9 стратегій для 9 мов. Інтерв'ю із заступником голови Держслужби України з етнополітики та свободи совісті

У цьому інтерв’ю Ігор Лоссовський наголошує:

• у списку мов, яким загрожує зникнення, визначено дев’ять: білоруська, гагаузька, їдиш, караїмська, кримськотатарська, кримчацька, ромська, урумська та румейська;
• німецька мова не потребує кодифікації, але важливим залишається розвиток системи освіти та підготовки вчителів;
• аналогічні виклики існують і для польської та чеської мов, бракує викладачів і необхідно вирішувати питання акредитації іноземних педагогів.

Що не так з українським перекладом Європейської хартії мов

Аналітичний матеріал DW, автор — Вікторія Власенко, 15.11.2025

Матеріал пояснює, чому питання перекладу Хартії стало не лише лінгвістичним, а й політичним, а також аналізує реакцію Києва та Брюсселя.